Колись була порожня бутля для парфумірії . Колись вона мала солодкий і чудовий аромат, але тепер її забули на запиленій полиці. Ця малі порожні флакони для парфумів мала таємницю, яку хотіла розповісти — тиху і сумну про своє життя, про те, як вона почувалася покинутою.
Той флакон парфумів, який колись був порожнім, має розповісти свою історію, починаючи з того, як він був створений. Колись він був частиною колекції красивих скляних флаконів з чудовими текстами та акрами блестящого золота. Його унікальний аромат мав здатність перенести будь-кого, хто носить його, до чарівної країни, повної квітів і сонця.
Але з часом парфуми вичерпалися, і флакон було викинено. Він більше не був придатним до використання, і завдання було виконане. Його витолкали у темний кут, де він покрився пилом і павуками, доки дні не перетворилися на місяці, а потім на роки.
Але існування порожній подорожній флакон для парфумів може бути самотнім, і ця ноша важко лежала на його хрупкому тілі. Він просто бажав мати друга, хтось, хто б помітив його залишкову красу. Але коли дні перетворилися на тиждні, він почав втрачати надію бути заміченим знову.
І так забутня бутилка залишилася у своєму склянному дому, незмічена і неслухана. Вона тихо шепотала, вимагаючи допомоги, сподіваючись, що хтось прийде й врятує її від самотності. Але ці жалоби зникли у далі, перейшовши у шепот.
У кінцевому підсумку пляшка, яка колись щось утримувала, закінчила своє існування просто як роскошних порожніх бутельок для парфумів . Її безголоса історія залишилася нeroзповіданою, її горе – нeвираженим, її самотнє існування – незаміченним. Тепер місяць за місяцем вона сиділа на полиці, нагадуючи про те, як прекрасні речі можуть бути зруйновані.